Історія школи
Горошківську середню школу відкрито в лютому місяці 1972 року. Вона розрахована на 560 учнів.
Село Горошків засноване в першій половині 18 століття і належало графині Регульській , у власності якої було 1230 десятин землі, а 350 селянських дворів задихалися від безземелля. Ніяких культурно – освітніх закладів в селі не було до реформи 1861 року, а була суцільна неписьменність. Існувало сімейне , або батьківське виховання, де старше покоління передавало секрети хліборобської майстерності, ремесла традицій та звичаїв даної місцевості.
І тільки в 1864 році при церкві була відкрита школа для дітей. На перших порах там навчалися 10 дітей. Навчання проводив піп Коцюбченський. Діти вчилися писати, рахувати, вивчали Закон божий та церковний спів.
З 1900 року відкривається церковно – приходська трьохкласна школа. Навчав дітей піп Бутович. Дітей, які відвідували дану школу, уже було 30. За будь – яку провину застосовувалось фізичне покарання.
З 1917 по 1925 роки в селі було організовано лікнеп і лікбез . Діяла хата – читальна.
По новому люди почали дивитися на життя. Село швидко почало змінювати своє обличчя. І у 1925 році відкривається початкова школа, яка проіснувала до 1929 року. А з 1929 по 1953 рік в селі уже була школа семирічка, директором якої був Левчук В. С., якого репресували у 1938 році.
Ось як згадує цей період вчителька— пенсіонерка Берегеля Віра Никифорівна: “… У 1929 році я пішла в перший клас, а у 1936 році закінчила
7 класів Горошківської школи.Важкі то були роки ,небуло ,що вдіти і,що взути .В школу ходили по черзі . Директором школи з 1938 по 1941 роки був Кушніренко П. Г . Я розпочала свою трудову діяльність вчителем початкових класів в своєму селі у 1939 – 1940 роках. В 1941 році працювала в селі Дібровка. Але скоро повернулася в своє село. 4 січня 1944 року село звільнили від німців і школу забрали під госпіталь. Протягом місяця був госпіталь, а потім знову почали організовувати школу. До школи учителі почали збирати учнів, які були різні за віком .Із 1944 року директором школи був Лепський Євген Григорович.”
До виходу на пенсію Берегеля Віра Никифорівна працювала у рідному селі вчителем початкових класів. Має нагороди: “Відмінник освіти”, “Ювілейну медаль”.
З 1949 року директором Горошківської школи був Рябцун Роман Тихонович, учасник Великої Вітчизняної війни , від якого я завжди отримувала підтримку.
У 1954 році школа стала середньою і в 1955 році вперше відбувся випуск 10 класу. В школі працювала дружня сім’я учителів.Це—Рябцун Р.Т., Рябцун О.І., Наконечна Г.К., Тонковид Ф.С., Ситник М.Ф., Берегеля В.Н., Дика В.С., Іваха Г.У., Берегеля М.А., Король М.Я.
Працювати було важко, але і радісно. У класах було по 36-40 учнів. Появилися класи—паралелі. В Горошківській школі в старших класах уже навчалися учні із сусідніх шкіл Тайниця, Степове Тетіївського району і із села Кривчунка Жашківського району,Черкаської області.
З 1950 по 1952 роки директорм школи був Іванюта Микита Іванович, з 1953 по 1959 роки - знову Рябцун Роман Тихонович, з 1959 по 1967 роки -
Любарський Василь Карпович ,
з 1968 по 1991 роки Перловський Антон Федотович, У 1967 році почалось будівництво Горощківської середньої школи. Люди всім селом зібрались допомагати вчителям та директору, які відповідали за будівничий процес. Всі доклали неабияких зусиль для того, щоб зробити школу максимально зручною для учнів і вчителів.В лютому 1972 року учні школи перейшли навчатися в нове приміщення школи Де були окремі нові класні кімнати ,просторі кабінети , спортивний зал , майстерні , теплиця ,і великий стадіон .Школа мала прийняти 560 дітей. Також не менш важливим було озеленення території шкільного подвір’я. Директор власноруч їздив по саджанці різних видів дерев. Потім він збирав в дружньому колі не лише вчителів, а й учнів, які горіли бажанням допомогти школі з метою посадки саджанців.
1992 по 1993 роки -Катков Віктор Євгенович, з 1994 року по 2000 роки Мацюк Валентина Михайлівна,місцева , випускниця Горошківської середньої школи , 1966 року випуску.
З 2001 по 2004 рік Мережко Галина Федорівна, випускниця даної школи, з 2005 р і по даний час Стасіневич Наталія Вікторівна.
Із 1999 року по 2001 рік школа мала статус Горошківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ,а з 2001 року і по даний час школа має статус Горошківська ЗОШ І-ІІІ ступенів.
З 2014 року на базі школи створено навчально-виховне об єднання «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –дитячий садок. Зараз у ній навчається 78 учнів, а 27 діток відвідують дитячий садок, який перевели у школу.
Площа території - 37000 га
кількість навчальних кабінетів – 16
Школа має :комп‘ютерний клас ,спортивний та тренажерний зали , де прохоять навчанння для старшокласників із фізичної культури ,кабінети математики кабінети української мови,кабінети біології та географії
кабінет хімії, фізики кабінети початкових класів
музей пам‘яті воїна афганця С.В. Лантушенка, музей народного побуту
У школі працювали 2548 учителів , за весь період існування школи.
Випускники стали вчителями , викладачами , вихователями, тобто продовжують працювати на освітянській ниві . 19 випускників школи закінчили школу із золотою медаллю,три з них працюють вчителями, 22 випускників закінчили школу із «Срібною Медаллю», 7 із них продовжили учительку династію.
В школі нині працює молодий педагогічний колектив. Учителі докладають максимум зусиль , щоб дати учням міцні знання навчити їх самостійно працювати , досягати успіхів. Тут зібралися люди , яким небайдуже майбутнє нашої держави. Основне завдання яких - плекати волелюбного громадянина нашої країни , з національною свідомістю , культурою мислення й потребою духовного самовдосконалення Тому основний принцип діяльності школи : єдність навчання і виховання на засадах гуманізму, оволодіння культурно-історичним досвідом рідного краю.
Берегеля Віра Никифорівна
Народилася 27 серпня 1921 року в селі Горошків Тетіївського району Київської області.
Навчалася в Уманському педагогічному училищі з 1948 по 1950 рік,по спеціальності – учитель початкових класів.
Стаж роботи – 37 роки.
З 1939 -1940рр- працювала вчителем початкових класів Горошківської семирічної школи.
З1940-1941 рр.- вчителем початкових класів Дібрвської школи.
З 1944 по 1976 рр.- вчителем початкових класів Горошківської середньої школи.
Почалася учительська кар єра Віри Никифорівни ще до Великої Вітчизняної війни .Цілі ночі просиджувала молода вчителька над підготовкою до уроків. Працювати приходилося у дві зміни. А наповнюваність в класах була не менше 30 учнів. Важкі то були роки. В дітей не було в чому ходити , а про взуття нічого і говорити: ходили босі. А вимогливість молодої завзятої Віри Никифорівни додавало учням бажання учням йти до школи , вчитися і навіть з першими морозами шкільне навчання не припинялося. Сумлінна праця вчителя давала про себе знати.
Під час боїв навчання в школі було припинено .Школа перетворилася на санітарну частину. Віра Никифорівна разом з колективом школи стали санітарами , медсестрами , просто доглядальницями.
У після воєнні роки було нелегко і учителям в сільській місцевості , адже потрібно було відбудовувати народне господарство. Молода вчителька навчала дітей і разом допомагала колгоспу: косили , в язали , молотили(часто вдосвіта або у ніч)
Педагогічне кредо: дисципліна в класі, сумлінне відношення до навчання кожного учня, вимогливість. Життя вело на одну з найбільших своїх потреб- необхідність навчатися впродовж життя, розкрило кращі чесноти: працелюбність , здатність організовувати і вести за собою людей, допомогти в роботі , розділити радість і горе, мудрість і розважливість високий професіоналізм при виконанні найскладніших доручень - звідси заслужена шана від людей, повага і авторитет, і визнання.
Результати плідної праці були помічені і відзначені не тільки колегами . Антона Федотовича було нагороджено: похвальними листами , нагрудним знаком «Відмінник освіти» 1965 р.,